Найбільша еколого-техногенна катастрофа сучасності – аварія на Чорнобильській АЕС – уже впродовж 37 років впливає на здоров’я й на території всієї України.
Чернігівщина відноситься до найбільш уражених чорнобильським лихом областей, адже відстань від ЧАЕС до кордонів області складає лише 40 км, а до Чернігова – 78 км, тож радіоактивного впливу зазнала майже вся територія регіону.
Під час проведення медичних оглядів постраждалого населення діагностичну, лікувально-профілактичну допомогу (лікування, оздоровлення, реабілітацію) слід спрямувати як на раннє виявлення онкопатології, так і на профілактику основних непухлинних захворювань, що роблять визначальний внесок у рівень захворюваності, інвалідності і смертності, зниження працездатності. Найактуальнішою є профілактика хвороб системи кровообігу, органів дихання, травлення, органів чуття, нервової, ендокринної, сечостатевої систем.
Безумовно, наведені стратегічні напрями профілактики втрати здоров’я населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, можуть бути реалізовані тільки на основі комплексних державних цільових програм із забезпеченням достатнього бюджетного фінансування. Останнім часом інтерес населення до проходження диспансерних оглядів значно знизився.За впровадженим порядком, щорічні медичні огляди інвалідів та учасників ліквідації аварії, що максимально проводяться до роковин Чорнобильської катастрофи, дійсні до початку літнього оздоровчого сезону.
Епідеміологічними дослідженнями після аварії встановлено наявність у ліквідаторів зростання частоти та ризиків виникнення лейкемії, окремих форм раку та пухлинних захворювань.
Мінімізація медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, довготривалий моніторинг здоров’я постраждалого населення та підвищення ефективності медичної допомоги учасникам ліквідації аварії не лише зберігають актуальність, а й залишаються пріоритетними на найближчі роки.
Профілактика – краще за лікування.
З цією сентенцією важко не погодитись, однак в Україні, на жаль, моди на регулярні профілактичні огляди досі немає.