Як і в усьому світі, захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає на 1-2% за рік і в даний час у структурі онкопатології жінок рак грудної залози займає одне з перших місць.
Фактори, що підвищують ризик захворюваності наступні: вік понад 40 років, спадкова та сімейна схильність, пізня менопауза, ранній початок місячних (до 12 років), пізні перші пологи (у віці понад 30 років) або їх відсутність, дисфункція яєчників, переривання вагітності, фіброзно-кістозна мастопатія, доброякісні захворювання молочної залози, ожиріння, паління, зловживання алкоголем, канцерогенні фактори середовища, травми молочної залози.
Дуже часто на ранніх стадіях рак молочної залози протікає безсимптомно, але ознаки, які вказують на наявність захворювання все ж є і їх можна помітити. Розрізняють вузлові (найбільш часто) та дифузні форми раку молочної залози. При вузлових формах найчастіше визначається ущільнення в тому чи іншому квадранті молочної залози або в центральній зоні. Вузол не болючий, щільної консистенції, зміщується з тканиною молочної залози. Над ним спостерігається симптом зморшкуватої шкіри. При центральній локалізації пухлини вже в початковій стадії спостерігається набряк шкіри ареоли і соска. Про поширеність процесу також свідчить симптом „апельсинової кірки“. Також можливі виділення з соска різного характеру. При появі таких симптомів потрібно звертатися до акушер-гінеколога або хірурга. Дифузні форми протікають більш злоякісно. До них відносять: набряково-інфільтративна (більш часто), мастоподібна, рожеподібна, панцирна форми.
70% випадків раку молочної залози виявляються пацієнтами в результаті самообстеження грудей.
Основними методами, які дозволяють, своєчасно виявити це захворювання є самообстеження молочних залоз, клінічне обстеження молочних залоз, мамографія.
На жаль, пізнє виявлення цього захворювання і зростання захворюваності в Україні, супроводжується високим рівнем смертності.
Рак молочної залози діагностується в запущених випадках у чверті українських пацієнток (і також у нашому районі). Половина з них помирає вже протягом першого року після виявлення. Не останню роль в пізньому зверненні до лікарів грає непоінформованність суспільства про справжній стан проблеми раку грудної залози, неконтрольований стихійний розквіт самореклами народних цілителів, некомпетентних людей, а не лікарів- професіоналів. Через неправильне лікування хворі втрачають час, а хвороба набирає обертів. Тому при появі перших ознак хвороби необхідно звертатися до лікаря.
Необхідно зазначити, що тривалість нормального життя хворих на рак молочної залози після встановлення діагнозу на початкових стадіях хвороби і правильного лікування понад 25 років. Тобто прогноз захворювання залежить від того, наскільки своєчасно вдалося діагностувати хворобу. Указом Президента від 17.01.2005р. введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози.